Президенту України Януковичу В. Ф.
Прем’єр-міністру України Азарову М. Я.
Голові Верховної Ради України Рибаку В. В.
19 лютого 2013 р. Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні» (№ 2342). Законопроектом пропонується внести зміни до таких нормативно-правових актів, як Кодекс законів про працю України, Кримінальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Запропоновані зміни розроблено за результатами засідань Координаційного центру з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.
Запропоновані Урядом зміни до нормативно-правових актів України викликали занепокоєння в середовищі вірних Української Православної Церкви з наступних причин.
1. Законопроект № 2342 вперше на законодавчому рівні вводить поняття «сексуальна орієнтація». Передбачається, що Кодекс законів про працю України має тепер гарантувати «рівність трудових прав усіх громадян незалежно від … сексуальної орієнтації».
Поняття «сексуальна орієнтація» передбачає повну рівність різних форм людської сексуальності. Зокрема, так звана «гомосексуальна орієнтація» визнається такою ж законною та допустимою, як і природній потяг людини до осіб протилежної статі. Для Православної Церкви такий погляд на гомосексуалізм є неприйнятним. Святе Письмо та вчення Церкви розцінюють гомосексуальні статеві зв’язки як гріховне спотворення Богом даної людської природи та піддають такі зв’язки однозначному осуду. В Основах соціальної концепції Української Православної Церкви чітко зазначено, що наша Церква «вважає гомосексуалізм гріховним ушкодженням людської природи, яке долається через духовне намагання, що веде до зцілення й особистісного зростання людини» (Розділ XII, 9).
Наша Церква підтримує державу в її намаганні запобігти можливій дискримінації людей за будь-якими ознаками. Але при цьому Українська Православна Церква наполягає на тому, «що особи, які пропагують гомосексуальний спосіб життя, не повинні бути допущені до викладацької, виховної та іншої роботи серед дітей та молоді, а також займати керівне становище в армії та виправних установах» (Основи соціальної концепції УПЦ. Розділ XII, 9).
2. Законопроект № 2342 суттєво розширює обсяг поняття «дискримінація», а також вводить поняття «оголошений намір про дискримінацію». У нині діючій редакції Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (№ 5207-17) під дискримінацією розуміються рішення, дії або бездіяльність, які «унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина». В новій редакції закону дискримінація визначена як ситуація, у якій особа та/або група осіб за їх певними ознаками, «зазнала, зазнає або може зазнати обмеження у будь-якій формі».
«Оголошений намір про дискримінацію» законопроект визначає як «публічні дії, спрямовані на розголошення бажання поводитись з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками менш прихильно ніж з іншою особою та/або групою осіб».
Ці визначення не є чіткими і тому дають змогу для їх вкрай широкого тлумачення. Під розширене тлумачення поняття «дискримінація» може тепер підпасти і позиція нашої Церкви, викладена в її офіційних документах, зокрема, в Основах соціальної концепції. Введення в дію запропонованого законопроекту створить загрозу для вільної проповіді Церквою християнських моральних норм та дасть державним органам підстави обмежувати Церкву в її протидії аморальному способу життя.
3. У пояснювальній записці до законопроекту № 2342 за підписом міністра юстиції України О. В. Лавриновича вказано, що цей проект «не потребує проведення громадського обговорення». Однак, як видно з вищенаведеного, запропонований законопроект має особливе суспільне значення. Він торкається питання про права та обов’язки громадян. Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 996 від 3 листопада 2010 р. «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та пунктів 1–2 § 42 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою № 950 від 18 липня 2007 р., нормативні акти, що мають важливе суспільне значення і стосуються прав та обов’язків громадян підлягають громадському обговоренню. Зокрема, нині діючий Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (№ 5207-17), прийнятий Верховною Радою України у 2012 році, проходив громадське обговорення, в результаті якого було сформульовано низку зауважень та пропозицій до тексту закону. Вважаємо, що усі можливі зміни до цього закону мають проходити громадське обговорення.
Українська Православна Церква вважає, що запобігання дискримінації громадян за будь-якими ознаками має бути пріоритетним завданням Уряду України. Але при цьому наша держава має також стояти на захисті суспільної моралі та сімейних цінностей. Запровадження в Україні міжнародних стандартів та рекомендацій у сфері захисту прав та свобод людини і громадянина ні в якому разі не може відбуватися за рахунок відмови від традиційних християнських моральних норм.
Від імені Української Православної Церкви просимо Вас не допустити прийняття законопроекту № 2342 та посприяти у знятті його з розгляду Верховною Радою України.
Від імені членів Священного Синоду Української Православної Церкви,
+ВОЛОДИМИР
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ