СВЯЩЕННИЙ СИНОД УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
(Статут про управління УПЦ, розділ IV)
Пункт 1. Священний Синод Української Православної Церкви (далі — Священний Синод) є органом управління Української Православної Церкви у період між Соборами єпископів Української Православної Церкви.
Пункт 2. Священний Синод очолюється Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) і складається з десяти, включаючи Митрополита Київського і всієї України, єпархіальних архієреїв — семи постійних і трьох тимчасових членів. Тимчасові члени Священного Синоду викликаються на сесію по черзі кожні півроку.
Пункт 3. Священний Синод скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) у міру потреби і підзвітний Собору єпископів.
Пункт 4. Священний Синод засновує або ліквідує єпархії і змінює їхні межі з наступним ухваленням Собором єпископів Української Православної Церкви.
Пункт 5. Священний Синод обирає і поставляє єпархіальних і вікарних архієреїв, у разі необхідності переводить їх на іншу кафедру, а також почисляє за штат і звільняє на спокій.
Пункт 6. У період між Соборами Української Православної Церкви та Соборами єпископів ухвалює Статут Київської Митрополії Української Православної Церкви, а також вносить до нього доповнення та зміни.
Пункт 7. До обов’язків Священного Синоду також належать:
а) нагляд за дотриманням соборних постанов і даного Статуту;
б) вирішення богословських, літургійних, дисциплінарних, пастирських та церковно-адміністративних питань;
в) утворення, реорганізація і ліквідація синодальних установ та місій, ухвалення їхніх статутів, нагляд за їхньою діяльністю, а також призначення їхніх керівників;
г) утворення, реорганізація і ліквідація духовних навчальних закладів, ухвалення їхніх статутів, призначення або затвердження їхніх ректорів;
д) утворення, реорганізація і ліквідація монастирів та затвердження їхніх настоятелів, настоятельниць та намісників;
е) утворення ставропігій;
є) утворення тимчасових комісій для вирішення актуальних питань життя Української Православної Церкви;
ж) піклування про розвиток доброчинницької, соціальної та миротворчої діяльності єпархій Української Православної Церкви;
з) піклування про духовну освіту, катихізацію, місіонерство та видавничу діяльність;
и) звернення з посланнями до української пастви, а в разі потреби — до співвітчизників за кордоном;
і) вираження позиції Української Православної Церкви з актуальних проблем сучасного суспільства;
ї) оцінка найважливіших подій у сфері міжцерковних, міжконфесійних та міжрелігійних відносин;
й) підтримання міжконфесійних та міжрелігійних зв’язків в Україні та за її межами;
к) будівництво нових храмів та турбота про реставрацію старих, нагляд за станом архітектурних пам’яток та церковних старожитностей;
л) вирішення питань, пов’язаних з володінням, користуванням, розпорядженням будівлями та майном, призначеним спеціально для здійснення цілей та завдань Української Православної Церкви, а також установлення порядку розпорядження, володіння та користування іншим майном Української Православної Церкви;
м) вирішення церковно-господарських і фінансових питань.
Пункт 8. Секретарем Священного Синоду є Керуючий справами Української Православної Церкви. Він є постійним членом Священного Синоду за посадою. До його обов’язків входить підготовка матеріалів до засідання Священного Синоду і складання його журналів.
Пункт 9. Священний Синод схвалює бюджет Української Православної Церкви, фінансує синодальні установи та духовні навчальні заклади.
Пункт 10. Священний Синод розглядає звіти архієреїв про стан єпархій та в разі потреби ухвалює відповідні постанови.
Пункт 11. Священний Синод є апеляційним церковним судом щодо єпархіальних судів Української Православної Церкви.
Пункт 12. Участь членів Священного Синоду в його засіданнях є їхнім канонічним обов’язком. Відсутність без поважних причин членів Священного Синоду підлягає братньому напоумленню.
Пункт 13. У виняткових випадках кворум Священного Синоду становлять 2/3 його членів.
Пункт 14. Як правило, засідання Священного Синоду є закритими. Члени Священного Синоду мають бути в клобуках і сідають за протоколом, з урахуванням старшинства хіротоній.
Пункт 15. Священний Синод працює на підставі порядку денного, який подається Головуючим і схвалюється на початку першого засідання. Питання, що потребують попереднього вивчення, Головуючий завчасно направляє членам Священного Синоду. Члени Священного Синоду можуть вносити пропозиції щодо порядку денного і порушувати питання з попереднім повідомленням про те Головуючого.
Пункт 16. Головуючий керує засіданнями згідно з прийнятим регламентом.
Пункт 17. У випадку, якщо Митрополит Київський і всієї України з якоїсь причини тимчасово не може виконувати обов’язки Головуючого у Священному Синоді, його обов’язки виконує старший за архієрейською хіротонією постійний член Священного Синоду. Тимчасовий Головуючий у Священному Синоді не є канонічним Місцеблюстителем.
Пункт 18. Справи у Священному Синоді вирішуються загальною згодою усіх членів, які беруть участь у засіданні, або більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос Головуючого є вирішальним.
Пункт 19. Ніхто з присутніх членів Священного Синоду не може утриматися від голосування.
Пункт 20. Кожний з членів Священного Синоду в разі незгоди з ухваленим рішенням може висловити окрему думку, про що він має заявити на тому ж засіданні з викладенням її підстав, і подати у письмовому вигляді не пізніше трьох днів з дня засідання. Окремі думки додаються до справи, не зупиняючи її вирішення.
Пункт 21. Головуючий не може своєю владою знімати з обговорення запропоновані у порядку денному питання, перешкоджати їх вирішенню або припиняти втілення в життя прийнятих рішень.
Пункт 22. Коли у Священному Синоді розглядається справа за скаргою на членів Священного Синоду, зацікавлена особа може бути присутня і давати пояснення, але під час вирішення справи вона повинна залишити зал засідань. При розгляді скарги на Головуючого він передає головування старішому за архієрейською хіротонією архієреєві з числа постійних членів Священного Синоду.
Пункт 23. Усі журнали та постанови Священного Синоду підписуються спочатку Головуючим, а потім усіма присутніми на засіданні членами, навіть якщо деякі з них незгодні з ухваленим рішенням і подали про те окрему думку.
Пункт 24. Священний Синод, в разі необхідності, тлумачить пункти даного Статуту.
Пункт 25. Постанови Священного Синоду набувають чинності після їх підписання.